Зуби та серцево-судинні захворювання: двосторонній зв'язок

Стоматологи давно помітили дивну закономірність: пацієнти з хронічним запаленням ясен непропорційно часто мають проблеми з серцем. І навпаки — люди з серцево-судинними захворюваннями значно частіше страждають на пародонтит. Довгий час це вважали простим збігом або наслідком спільних факторів ризику — куріння, стресу, неправильного харчування. Але що більше вчені досліджували це питання, то чіткішим ставав висновок: між ротовою порожниною і серцем існує прямий біологічний зв'язок. І він працює в обидва боки. Рот — це не окремий «острів» в організмі, а його повноцінна частина з прямими магістралями до серця, судин і системного імунітету.

Що таке пародонтит і чому він небезпечніший, ніж здається

Пародонтит — це хронічне запальне захворювання тканин, що оточують зуб: ясен, зв'язкового апарату, кісткової тканини. Починається він непомітно — трохи кровоточать ясна під час чищення, легкий запах з рота, невелика чутливість. Більшість людей списують це на «чистив надто інтенсивно» або «з'їв щось кисле». Але за цими буденними симптомами ховається серйозний хронічний процес. У ротовій порожнині формується патогенна мікрофлора — і не просто живе там, а активно виробляє токсини та запальні медіатори, які через кровоносні судини ясен потрапляють у системний кровотік. Ось тут і починається найцікавіше — і найнебезпечніше.

За даними досліджень Американської асоціації серця, люди з пародонтитом мають на 20–25% вищий ризик розвитку серцево-судинних захворювань порівняно з тими, у кого ясна здорові. А серед пацієнтів із важкою формою пародонтиту ризик інфаркту міокарда зростає майже вдвічі. Це не страшилки — це статистика з рецензованих медичних журналів.

Як бактерії з рота потрапляють до серця

Механізм цього зв'язку вчені досліджують вже понад двадцять років, і сьогодні картина досить чітка. При пародонтиті слизова оболонка ясен фактично перетворюється на відкриту рану — з мікротріщинами, кровоточивістю, виразками. Через ці «ворота» бактерії — зокрема Porphyromonas gingivalis, Treponema denticola та інші — регулярно потрапляють у кров. Це явище називається бактеріємією, і при пародонтиті воно відбувається буквально щоразу, коли людина жує їжу або чистить зуби.

Потрапивши в кровотік, ці бактерії можуть осідати на стінках артерій і брати участь у формуванні атеросклеротичних бляшок. Дослідники неодноразово виявляли ДНК пародонтальних бактерій безпосередньо в атеросклеротичних бляшках коронарних артерій — тобто в судинах серця. Крім того, хронічне запалення в яснах підтримує системне запалення в організмі: підвищується рівень С-реактивного білка, фібриногену та інших маркерів, які самі по собі є факторами ризику для серця та судин.

Двосторонній зв'язок: серце теж впливає на ясна

Цікаво, що цей зв'язок працює в обидва боки — і це робить його ще більш значущим. Серцево-судинні захворювання та препарати, які призначають для їх лікування, самі по собі можуть погіршувати стан ротової порожнини. Наприклад, блокатори кальцієвих каналів — популярна група препаратів при гіпертонії — у частини пацієнтів викликають гіперплазію ясен, тобто їх патологічне розростання. Антикоагулянти підсилюють кровоточивість. Деякі серцеві препарати спричиняють сухість у роті, а слина — це природний захист зубів і ясен від бактерій. Менше слини — більше бактерій — активніший пародонтит.

Тому пацієнти кардіолога — це окрема група ризику, якій потрібна особливо уважна стоматологічна допомога. На жаль, у нашій медичній системі кардіологи та стоматологи рідко спілкуються між собою щодо одного пацієнта. А даремно.

Що кажуть нові дослідження

У 2023 році в журналі European Heart Journal було опубліковано масштабне дослідження за участю понад 65 000 пацієнтів, яке підтвердило: лікування пародонтиту достовірно знижує рівень системного запалення та покращує функцію ендотелію судин — тобто буквально покращує стан судинної стінки. Це означає, що стоматологічне лікування може мати пряму кардіопротекторну дію. Не метафорично — а цілком буквально.

Ще одне дослідження, проведене в Тайвані на вибірці понад 100 000 осіб, показало: регулярна професійна гігієна порожнини рота — чищення зубів у стоматолога раз на рік і частіше — знижує ризик інфаркту на 24%, а ризик інсульту на 13%. Просто від того, що людина регулярно приходить до стоматолога. Ці цифри вражають навіть нас, людей, які давно в професії.

Як зрозуміти, що з яснами щось не так

Підступність пародонтиту в тому, що він довго не болить. Людина може роками жити з хронічним запаленням ясен і не підозрювати про це — поки не з'являться серйозніші симптоми. На що варто звернути увагу: ясна кровоточать під час чищення або навіть самостійно, є стійкий неприємний запах з рота попри регулярну гігієну, ясна виглядають набряклими або почервонілими, зуби стали чутливішими до температури, або ж між зубом і яснами з'явилися помітні проміжки — так звані пародонтальні кишені. Будь-який із цих сигналів — привід прийти до стоматолога, не відкладаючи.

Особливо уважними варто бути людям із цукровим діабетом, гіпертонією, надмірною вагою та тим, хто курить. У цих групах пародонтит розвивається агресивніше, а зв'язок із серцево-судинними ускладненнями — ще тісніший. Діабет і пародонтит взагалі утворюють замкнене коло: один посилює інший, і розірвати це коло без комплексного підходу дуже складно.

Що робити прямо зараз

Хороша новина полягає в тому, що пародонтит — це захворювання, яке добре піддається лікуванню, особливо якщо виявити його вчасно. Сучасна пародонтологія має ефективні інструменти: від ультразвукової чистки та кюретажу пародонтальних кишень до антибактеріальної терапії та хірургічних методів у складних випадках. Після лікування пацієнти відзначають не лише покращення стану ясен, а й загальне самопочуття — і це не випадково, адже знімається хронічне системне запалення.

Профілактика ж ще простіша: якісна щоденна гігієна з використанням зубної нитки або іригатора, правильна техніка чищення зубів і — найголовніше — регулярні профілактичні огляди у стоматолога двічі на рік. Саме на таких оглядах ми бачимо перші ознаки пародонтиту задовго до того, як він стає проблемою. І задовго до того, як він встигає вплинути на серце.

Той чоловік, про якого ми розповіли на початку, пройшов повний курс лікування пародонтиту у нас. Через три місяці його кардіолог зафіксував зниження рівня С-реактивного білка — маркера запалення — майже вдвічі. Збіг? Ми так не думаємо.